«Світло Маркіяна»: промінь крізь віки
У серпневу неділю, коли серце Галичини б’ється особливо гучно, Біла гора поблизу Підлисся знову стала місцем сили. Саме тут, біля Пам’ятного Хреста, відбулася Всеукраїнська проща — щоб віддати шану тому, хто першим розбудив Україну словом, — отцю Маркіяну Шашкевичу.
Духовно-мистецьке свято «Світло Маркіяна» — не просто традиція. Це жива пам’ять і духовний вогонь, який ми несемо крізь покоління. Це відповідь на запитання: хто ми? І навіщо ми тут — на цій землі, вистражданій, але незламній!
Традиційне дійство розпочалося Архієрейською Божественною Літургією, яку очолив єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ Володимир Груца. Разом молилися священнослужителі, мешканці краю, військовослужбовці, представники влади та молодь — ті, хто, як і Шашкевич, вірять у силу українського духу.
Пам’ятна панахида біля могили Січових Стрільців Української Галицької Армії додала глибини цьому дню — як міст між тими, хто колись тримав небо над нами, і тими, хто тримає його сьогодні.
Опісля присутні змогли насолодитися мистецькою програмою, яку з любов’ю і натхненням представили колективи Золочівщини.
У час, коли наша держава знову виборює свою волю в боротьбі зі злом, постать Шашкевича звучить пророчо. Світло Маркіяна — це не метафора. Це факел, що передається з рук у руки, від покоління до покоління. І сьогодні, коли над Україною знову нависла темрява, ми знаємо: цей вогонь не згасне.
Бо народ, який береже своє слово, пам’ятає своїх пророків і бореться за свою землю — непереможний.
Слава отцю Маркіяну — духовному лицарю українського пробудження.
Слава Україні! Слава нації!
