Використання соломи як органічного добрива
У землеробстві будь-яка побічна продукція рослинництва, у тому числі й солома, повинна бути раціонально та ефективно використана на добрива. На жаль, значна кількість соломи залишається незібраною, а це щорічно призводить до великих її втрат. Це пояснюється тим, що на збирання соломи припадає до 65 % витрат, пов’язаних із збиранням зернових. Тому важливою проблемою сучасного землеробства стає розроблення ефективних технологій використання соломи в системі живлення культур сівозміни.
Залишення післязбиральних решток на добриво - подрібнення та рівномірне розкидання на полі - економічно виправдано. Відпадає необхідність скиртування, перевезення їх до тваринницьких дворів та назад, а це позитивно відбивається на витратній частині технологій вирощування сільськогосподарських культур. Швидкість мікробного розкладання соломи в ґрунті визначається багатьма чинниками: типом ґрунту, його окультуренням, наявністю в ґрунті джерел живлення для мікроорганізмів, їх чисельністю, видовим складом та активністю, температурою, вологістю, аерацією та ін.
Солома є важливим джерелом органічних і мінеральних речовин для рослин. За внесення 1 т соломи до ґрунту надходить 800 кг органічних речовин, 3,5–5,5 азоту, 0,75–1,75 фосфору, 5,5–13,75 калію, 2,25–9,25 кальцію, 0,5–1,75 магнію, 1,25–2 сірки, 3 кг міді, а також бор, цинк, молібден, марганець, кобальт та інші мікроелементи.
За даними ряду дослідників, сумісне використання соломи з іншими видами органічних добрив - з рідким гноєм, з торфом, зеленими добривами - має важливе значення у поліпшенні родючості ґрунтів та збільшенні врожайності сільськогосподарських культур. Багата маса проміжних культур на сидерат, при використанні її разом із соломою, компенсує нестачу азоту в останній та робить поєднання цих видів органічних добрив високоефективними.
Пам’ятайте, рівномірно розподілена та загорнута у верхній шар ґрунту солома, поліпшує хімічні і фізичні властивості ґрунтів, зменшує вітрову та водну ерозії, пришвидшує надходження вологи в глибокі шари ґрунту, запобігаючи утворенню поверхневої кірки.
