Начальник Золочівської РВА Василь Маркевич: 500 днів і 9 років, на які ми ближчі до Перемоги!
Пів тисячі днів минуло від того, як наше життя розділилось на до і після. Так, це все триває вже 9 рік. Так, уже 9 років наші воїни звільняють українські міста від сепаратистів та російських військових. Але 24 лютого 2022 року кожнісінький громадянин України точно усвідомив — це війна. Це вже не антитерористична операція, не зона ООС, це справжня війна, де є названий ворог.
Ми вже не здатні пам‘ятати все, що пережили за цей час. Перші дні страху і невизначенності, бомбардування драмтеатру та пологового в Маріуполі, Україна без «Мрії», страхіття в Бучі та Ізюмі, Азовсталь і полон, приліт російської ракети по ТЦ у Кременчуці, фортеця Бахмут, блекаут по всій країні, бомбардування житлових будинків, розстріл військових за слова «Слава Україні», затоплені міста і села Херсонщини, провокації на Запорізькій ЗАЕС… Три крапки, бо росія здатна на все: катування, депортацію, для неї нема меж у звірстві, вона немічна у всьому іншому, окрім вбивств.
Останній земний шлях наших бійців відбувається щодня в нашій державі. Щодня смерть за найблагороднішу мету. Ми проживаємо життя у перманетному болю, щоразу наша ненависть тільки зростає. Багато філософів та істориків кажуть, що весь час кожного людського життя — це безперервна війна, де мир — це тимчасовий відрізок спокою. Думаю, так бути не має. Бо якщо так виявиться — то все про людське життя як найвищу цінність, мир і достаток виявиться фікцією та брехнею. Наші воїни воюють за наш спокій, за наше мирне життя, за можливість говорити українською, жити у своїх домівках.
Ми всі втомлені, ми всі хочемо закінчення війни, але так, як боремось ми — не бореться ніхто. Воїни, волонтери, лікарі, дипломати та кожен, хто продовжує тут жити. Складно, але Україна — наш дім.
Війна не закінчиться в один день. Перемога не буде гучною, бо голосних звуків нам не бракувало за весь час. Після перемоги ми не будемо святкувати, бо за нашими плечима — тисячі полеглих і скалічених. Ми будемо просто дякувати, допомагати і молитись. Дякувати і допомагати тим, хто боровся. І молитись за тих, хто вже стоїть у небесному строю. Нехай Бог дає сили кожній родині пережити біль. І кожному з нас — сили.
Ми не знаємо, як буде далі. Але з вірою і вдячністю продовжуємо життя.
росія має бути покарана, а Україна — вільна.
Очільник Золочівщини Василь Маркевич.
