Журатинська штурмова кухня – праця небайдужих людей заради нашої Перемоги
Ми всі намагаємось робити все можливе, щоби бути корисними і допомагати наближати нашу перемогу. Кожне наше село, селище чи містечко докладається до волонтерського руху.
Волонтерка Уляна Бандурович з с.Журатина розповідає, що штурмова кухня розпочалась із двох яєць і борошна. Спершу передавали на блокпости у наших громадах, а потім через волонтерів – захисникам на схід. Щоби порівняти масштаби, виокремлю одну деталь –для однієї поїздки використовуємо тридцять решіток яєць.
Хтось може прийти на кухню, то приходить у приміщення, яке надала під кухню приватна підприємиця, а хто не міг, робив вдома і приносив відра нарізаних моркви, огірків, картоплі. Водночас на кухні можуть перебувати від 8 до 20 осіб. Є тут і молоді мами з маленькими дітьми.
Готують усе: відбивні, котлети, вареники, налисники, шніцелі, перемащені вафлі, гамбургери, олів’є, оселедець під шубою, смажена риба, оселедець і скумбрія мариновані, копчена риба, кров’янка, суп (40 літрів), холодець, плов (80 літрів), узвар тощо – це далеко неповний перелік того, що журатинські господині передають бійцям на фронт.
Волонтерка Уляна також збирає кошти, щоб закуповувати шкарпетки, батарейки, термобілизну, тепловізори, рукавиці – все, що так необхідне бійцям. Уляна не втомлюється дякувати всім, хто хоч чимось допоміг – фінансово чи продуктами. Священникам, парафіям, сільським громадам із Грабової, Волиці, Соколі, Сторонибаб, школам, гімназії, бджолярам, депутатам, підприємцям, фермерам, мешканцям Буська, Красного, Львова тощо.
Майже рік Журатинська штурмова кухня впевнено тримає позиції в тилу. Рік був важким, та дівчата з Журатина жертвують частиною свого часу, бо мають велике бажання допомагати. Бо знають, що саме так вони найкорисніші і так наближають нашу Перемогу.
За матеріалами часопису «Воля Народу», журналіст Лариса Гарасимів.
