Рік незламності! Рік спротиву! Рік мужності!
«Одного ранку ми всі прокинулись, щоб обʼєднатись ще більше
24 лютого ми прокинулись зовсім іншими – зовсім інші українці і зовсім інша Україна. Цілих 365 днів ми живемо як одним днем: кожен день відчуваємо і проживаємо ті самі емоції. Перші вибухи спочатку розбудили у нас страх, потім зневіру, за нею силу, ненависть, а потім усвідомлення, що нам обовʼязково треба боротись.
24 лютого 2022 року показало всьому світові, а в першу чергу нам самим, що ми здатні на великі речі та потужний спротив з першої хвилини.
Росія – наш ворог. Росія – це країна-терористка і вбивця. Це остаточний факт. Якщо комусь ще не все однозначно, згадайте Маріуполь, який майже стерли з карти України, пригадайте Бучу та Ірпінь, Луганщину та Донеччину, Херсон та Миколаїв, Київ.. Просто памʼятайте про всю Україну, яка щодня переживає страх і біль.
Ми маємо відкрите серце до своїх людей. Потужний волонтерський штаб одразу створили у всіх громадах району, де не покладаючи рук допомагали тим, хто своїм новим домом назвав Золочівщину. Гуманітарна допомога – її привозили із з-за кордону, з інших міст і з кожного золочівського дому. Маскувальні сітки плели зі швидкістю світла, інколи бракувало тканини, але рук – точно ні. Створення координаційних центрів для внутрішньо переміщених осіб, постійне надання допомоги як психологічної, так і гуманітарної – це показало нашу єдність і готовність допомагати попри все.
Люди обʼєднались, щоб допомагати, бо це наше колективне горе та спільна боротьба. Не міряймось бідою, а допомагаймо як можемо. Працюймо та вчімось задля перемоги, виконуймо свою роботу професійно і обовʼязково дякувати щодня тим, завдяки кому ми можемо спілкуватись українською, слухати українську музику, здобувати освіту українською, працювати в Україні, молитись до Бога українською – це завдяки тим, хто не дає сюди зайти російському окупантові.
Наші воїни зі сталі. Наше військо сталеве. Ми щодня вдячні за наше життя тут і ми не сумніваємось у тому, що Україна вистоїть, бо її тримають найвірніші громадяни. Не перетворюйте загибель наших захисників на статистику: кожен захисник та кожна захисниця – це наш біль ще на кілька поколінь уперед. Завжди памʼятайте про них! Не змарнуймо їхнього подвигу! І будьмо гідними їх!
Я вірю, що ця боротьба із Росією є останньою, і для нас вона буде переможною! Але не покладаймо все на плечі наших воїнів – вони і так роблять надлюдську справу. Важливо, щоби кожен із нас також докладався до перемоги на своєму фронті. Вистоїмо! Переможемо!", - начальник Золочівської РВА Василь Маркевич.
