Як вберегти своїх бджіл від захворювань, а як діяти у разі їх отруєння
Споконвіку бджільництвом в Україні займалися переважно дрібні виробники. Утім, це не заважає українському пасічнику підкорювати внутрішні та зовнішні ринки якісним медом та iншими продуктами бджільництва. Першим кроком до отримання безпечної та якісної продукції бджільництва є зареєстрована пасіка, що дає ряд переваг для бджолярів. Необхідно реєструвати пасіки згідно з Порядком реєстрації пасік, що затверджений наказом Мінагрополітики України, українською академією аграрних наук від 20.09.2000 року № 184/82.
Халатність та страх бджолярів реєструвати свої пасіки з самого початку завдають шкоди і їм, і довкіллю. Адже незареєстровані пасіки не проводять планового ветеринарного догляду та позбавлені професійного лікування, ускладнюють повноцінну діяльність аграріїв. Глобальний наслідок – отримання неякісного та небезпечного меду і шкода бджільництву в цілому.
Пасічників з початком сезону підстерігає чимало проблем, лише одна з яких – масова загибель бджіл внаслідок отруєння пестицидами. При цьому пестициди, якими обробляють поля проти шкідників, не завжди одразу вбивають бджіл, а роблять їх вразливими до кліщів та несприятливих факторів навколишнього середовища. Провина за отруєння лежить не тільки на замовникові хімічних обробок, значну відповідальність несуть і власники пасік. Бджоляр, який зареєстрував пасіку, отримує ряд переваг.
- ветеринарне обслуговування;
- своєчасне попередження при обробці сільськогосподарських угідь;
- легальний доступ до ринку збуту. Це прямий шлях до самостійного виходу на ринок експорту, але тільки тоді, коли сам бджоляр буде гарантом якості та безпечності власної продукції.
Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної або за місцем знаходження юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах в рік заснування.
З метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт за результатами епізоотичного обстеження пасіки, лабораторних обстежень бджіл. Пасіки піддаються ветеринарно-санітарному обстеженню, за необхідності епізоотичному, не менше двох разів на рік з одночасним відбором зразків підмору, розплоду бджіл та іншого матеріалу.
Актуальність проблеми масової загибелі бджіл впродовж останніх років тільки зростає. Збільшення посівних площ ріпаку, соняшнику, гірчиці призвело до частішого застосування інсектицидів в посівах. В умовах широкого застосування хімічних препаратів у сільському господарстві все гострішою стає проблема для пасічників з охорони і захисту бджіл від отруєнь пестицидами, або хімічного токсикозу. Хімічний токсикоз – не інфекційна хвороба, що викликається отруєнням бджіл пестицидами. При цьому пестициди, якими обробляють поля проти шкідників, не вбивають бджіл, а роблять їх менш стійкими до несприятливих факторів навколишнього середовища. Загибель бджіл виникає через неконтрольоване застосування пестицидів, через неякісні контрафактні та фальсифіковані пестициди і агрохімікати. Використання засобів захисту рослин в Україні регламентовано Законами України “Про пестициди і агрохімікати” та “Про захист рослин”. Усі пестициди, що реалізовуються в Україні згідно з чинним законодавством, проходять обов’язкову державну реєстрацію, в ході якої їх перевіряють на відповідність загальноприйнятим санітарно-гігієнічним нормам і встановленим рівням екологічної безпеки та включені до «Переліку пестицидів і агрохімікатів» та доповнення до нього.
Найчастіше причиною масової загибелі бджіл є хвороби, зокрема, гнилець, варроатоз, септицемія тощо, а також неналежний догляд за бджолосім’ями в зимовий період.
Однією з найпоширеніших причин загибелі бджіл по всьому світу є паразитична хвороба варроатоз. На жаль, кліщ Varroa широко розповсюджений і в Україні. При цьому мало хто з вітчизняних бджолярів знає, що якщо бджолу не лікувати від цього паразиту, то пасіка повністю вимирає за сезон, максимум за два, а списують все на пестициди.
Клінічні ознаки отруєння бджіл різними видами хімічних засобів захисту рослин проявляються майже однаково. Бджоли стають озлобленими, малорухомими, зриваються з сотів, повзають по дну вулика, на прилітній дошці і по землі навколо вуликів. Якщо швидкодіючі інсектициди надходять в організм бджоли з нектаром, то загибель бджіл настає швидко. У таких випадках отруєні бджоли навіть не встигають повернутися у вулик і гинуть в місцях збору нектару або на шляху до пасіки. Хвороба протікає короткочасно і не завдає великої шкоди бджолам пасіки. Масове вимирання бджіл найсильніше виражене в сильних сім'ях, оскільки бджоли з таких сімей активніше працюють на квітах рослин і більше контактують з пестицидами. Якщо бджоли принесли в вулик невелику кількість отруєного пилку, то процес вимирання бджіл розтягується іноді на все літо.
Щоб уникнути надалі випадків загибелі бджіл, з метою упередження виникнення скарг серед населення щодо неправомірних дій при застосуванні пестицидів на сільськогосподарських угіддях, охорони бджіл, ефективного використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення, створення умов для підвищення продуктивності бджіл і сільськогосподарських культур, забезпечення гарантій дотримання прав та захисту інтересів фізичних і юридичних осіб, які займаються бджільництвом та запобігання матеріальних збитків як власників пасік від загибелі бджіл та утилізації недоброякісного та небезпечного меду, так і аграріїв від штрафних санкцій, судових витрат та матеріальних компенсацій, Золочівське районне управління ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області інформує про необхідність дотримання основних вимог при застосуванні пестицидів.
Фізичні та юридичні особи, які застосовують пестициди, згідно статті 37 Закону України «Про бджільництво», Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів », ЗУ «Про пестициди та агрохімікати», зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки пестицидами попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 км від оброблюваних площ через засоби масової інформації (радіо, місцева газета, телебачення та інші засоби інформації). У попередженні має бути вказана точна дата обробки інсектицидами, місце обробки, культура, що обробляється, назва препарату та ступінь його токсичності для бджіл. Окрім того, сільгоспвиробнику забороняється обробка медоносів та пилконосів під час цвітіння та масового льоту бджіл. При використанні небезпечних для бджіл препаратів сільгоспвиробникам радимо використовувати репеленти, аби бджоли не летіли на оброблене поле. Не можна забувати, що бакові суміші деяких пестицидів більш небезпечні для бджіл, ніж кожний препарат окремо. Перевищення встановленої норми витрати, збільшення концентрації робочого розчину може значно підвищити клас небезпечності препарату. Наразі в Україні вже зареєстровані препарати, які мають мінімальний вплив на комах запилювачів. До них відносяться такі діючі речовини як ацетаміприд, тіаклоприд, пропагіт та інші. Ці діючі речовини в десятки разів менш токсичні від того ж імідаклоприду.
Всі роботи з пестицидами і агрохімікатами потрібно проводити в ранкові (до 10) і вечерні (18-22) години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Як виняток, допускається проведення обробок у денні години у похмурі і прохолодні дні з температурою повітря не нижче +10 градусів.
У свою чергу пасічники після такого попередження мають закрити свої вулики на період від доби до п’яти діб (в залежності від рівня токсичності інсектициду) для того, аби бджоли не отруїлися, оскільки навіть після обробки поле деякий час може бути небезпечним для бджіл, так як деякі інсектициди мають фумігаційну або контактну дію. Власники пасік повинні обов’язково зареєструватись в сільській(селищній) раді, на території якої вони знаходяться, своєчасно інформувати сільські(селищні) ради, сусідні господарства про місця перебування своїх пасік на стаціонарі і при перевозках. Перевезення (кочівля) пасік до медоносних угідь здійснюється відповідно до ветеринарно-санітарних правил за погодженням з власниками або користувачами земельних ділянок.
Відповідно до статті 38 Закону України «Про бджільництво» порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, цивільно – правову або кримінальну відповідальність згідно з Законами України. Відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні у неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин, порушенні технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, що призвело до погіршення умов у ареалах розселення бджіл, та інші види порушень. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, що передбачено статтею 39 Закону України “Про бджільництво”, а суперечки, що виникають у галузі бджільництва, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку (згідно статті 40 цього ж Закону).
Таким чином, правильний вибір пестициду, виконання всіх технічних та санітарних норм має виняткове значення для попередження отруєння бджіл. Дотримання правил та прояв взаємоповаги один до одного є гарантом плідної співпраці сільськогосподарських підприємств та пасічників, що несе користь обом сторонам, пасічнику - мед, пилок та здорових бджіл, а сільгоспвиробнику – підвищення врожайності.
Золочівське районне управління ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області
