A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Золочівська районна державна адміністрація
Львівської області

Туристичний маршрут “До джерел Бугу”

Дата: 22.06.2021 19:33
Кількість переглядів: 225

Туристичний маршрут “До джерел Бугу”

Маршрут: автобусний, велосипедний

Тематика: історико-краєзнавчий

Протяжність від м. Золочева 22 км

Туристичний маршрут із м.Золочева пролягає через села Єлиховичі, Сасів, Руда Колтівська, Колтів


Маршрут розпочинається з міста Золочева, пролягає на північний схід і за 3,5 км уже знаходиться с. Єлиховичі, яке вперше згадується в 1447 році. В околиці села виявлене поселення початку залізної доби (VIII -VI ст. до Христа).

Подорожуючи далі дорогою Золочів-Броди, за 2 км, між Єлиховичами та наступним населеним пунктом с. Сасів, зліва бачимо «дивні величезні тарілки», центр космічного зв'язку «Азимут». Він унікальний тим, що єдиний в Україні і служить для супутникового зв'язку з усіма точками земної кулі.

Далі по маршруту потрапляємо в с. Сасів, яке засновано руським воєводою, володарем Олеського замку, Іваном Даниловичем. Свою назву воно одержало від напису на гербі Даниловичів «САС». Король Зиґмунд III, затвердивши назву міста, надав йому магдебурзьке право та звільнив усіх від податків на чотири роки. 1675 року татари несподівано напали на Сасів, пограбували місто та вбили багато міщан, а решту взяли в полон. Дерев'яний замок зруйнували, і це місце названо "Городисько". Під такою назвою воно відоме дотепер. Згодом місто відбудували, але року 1884 в селі виникла пожежа, яка впродовж години охопила поселення. Під час тієї пожежі згорів старий, дерев'яний Храм Преображення Господнього, дзвіниця, навіть дзвони стопилися, і згоріли всі парафіяльні будинки. З усіх пам'яток залишився дерев'яний храм Св.Миколая. Тепер його зараховано в категорію архітектурних пам'яток. Храм побудовано ще 1641 року на т. зв. Леваді над Бугом, а 1725 року його перенесено до центру містечка.

За давніми переказами, в храмі молився Богдан Хмельницький, йдучи з військом на Львів у 1648 році. А далі, в напрямку на с.Колтів, недалеко села Руда-Колтівська, росте старезна липа, яку називають Липою Хмельницького, Богдановою Липою.

 


Липа Богдана Хмельницького

 

Тієї далекої осені 1648 року гетьман Богдан Хмельницький із 100-тисячним військом при допомозі кримських татар (80 тисяч) поблизу Зборова зустрівся із 160-тисячним військом польського короля. За кілька днів мала розпочатися переможна для козаків Зборівська битва. Війська гетьмана отаборилися не лише на Тернопільщині, а на Золочівщині, а саме у Колтові, Хмелеві, Сасові. Об'їжджаючи свої загони, Богдан Хмельницький, за переказами, що передаються від покоління до покоління, відпочивав разом із своїми полковниками Богуном, Кривоносом, Нечаєм та іншими під великою липою при дорозі з Колтова на Сасів.

Липа, якій, судячи з усього, не менше чотириста років, незважаючи на усі випробування, живе дотепер.

Відтоді на цій околиці не раз виростав ліс. Його вирубували, та насаджували новий. Але липу дбайливі предки залишали, як велику історичну пам'ятку для нас і майбутніх поколінь. За нею доглядали, її оберігали, інакше вона не дожила б до наших часів. Декілька років тому тут встановлено пам’ятний знак – фігуру Матері Божої, Покровительки українського козацтва.

 


Підкова часів національно-визвольної війни Українського народу, знайдена біля с.Руда-Колтівська

 

Подорожуючи далі на схід, потрапляємо у с. Колтів. Перша письмова згадка про Колтів відноситься до 1467 року. В околиці села збереглося Давньоруське городище XI-XIII ст.

На Колтівських землях є багато місць, мало знаних або зовсім забутих. Про одне із них згадується у книзі «Прошле і забуті пам'ятники», яка вийшла у 1922 році під редакцією Олександра Чуковського. Книга видана Тернопільською повітовою народною організацією. У цій книзі - 360 сторінок, із них - 60 ілюстрованих. Стародавні будівлі, дерев'яні храми, замки... У книзі згадується і про Колтівський панський маєток, що належав князям Сап'єгам. Палац з парком, господарськими будівлями, каплиця з гробницею, де поховані члени панської сім'ї, знаходяться у селі Колтів. На тому місці нині є адмінбудинок. На захід від маєтку було посаджено ліс,що носить назву "Романів Гай".

Саме тут і знаходився панський палац. А поруч, за якусь сотню метрів, на горбочку, знаходився ще один будинок, який з'єднувався з палацом підземним переходом. Гай було обнесено високою металевою сіткою, за якою водилися зайці, козулі, лані, лосі та інші звірі. Управителем панськими маєтками Сап'егів на галицьких теренах був пан Марковський, а господарство Колтівського маєтку вів пан Микитович.

Далі туристсько-краєзнавчий маршрут пролягає у північно-східному напрямку до с. Верхобуж. Саме тут із багатьох джерел бере початок ріка Західний Буг. Місце витоку дбайливо доглянуте, обгороджене і приваблює багатьох мандрівників. Село розкинулось на горбистій місцевості лісостепової зони. Зі сходу оточене мальовничими буковими лісами, один з таких лісових масивів перетворено у заповідну зону "Бук в околицях Верхобужа" та "Модриновий гай", а з півночі проходить великий вододіл, що ділить басейни Балтійського і Чорного морів.

В урочищі "Довжок" ростуть рідкісні види рослинності - давній релікт і ензем, що занесені в червону книгу: підсніжники білі, сон-трава, котячі лапки та ряд інших. В лісах водяться олені, муфлони, дикі кабани, козулі, які перебувають під охороною ТзОВ "Надбужжя".

За переказами, село виникло після набігу монголо-татар на чолі з Ханом Батиєм у ХІІІ столітті. Про сиву давнину села свідчить старий дерев'яний храм, який перенесений з гори "Збіч" у 1730 році. Храм Успіння Пресвятої Богородиці - шедевр української дерев'яної архітектури. Український гетьман Богдан Хмельницький, прямуючи у Берестечко, відвідував цю унікальну споруду.

Назва села пов'язана з річкою Буг, що витікає з джерела біля підніжжя східної височини.

За роки Австро-Угорщини в лісі була збудована вузькоколійна залізниця із станцією в селі Верхобуж, по якій звозили лісоматеріали. Після першої світової війни вузькоколійну залізницю зруйнували, а в лісі залишились тільки написи, що нагадують про колію.

Біля підніжжя Східної височини б'є джерело, з якого бере початок річка Західний Буг.

Джерело оточено бетонною стіною, що пульсує холодною, кришталево-чистою і цілющою водою, а через декілька десятків метрів вода стрімко спадає з обриву і водоспадом, творить молочно-білий пінистий потік, що несе свої води через територію України, Білорусі, Польщі і вливає їх у Балтійське море.

 

Вздовж берегів річки, по горбах, причепурились невеликі сільські хати з вузькими вуличками, що потопають літом у цвітінні квітів. До кожної оселі прокладений місток. На цій землі, наче, зупинився час... зелень верболозу довгими косами впивається чистою водою, творячи живі коридори через місток, а вздовж річки біля берегів гордо стоять відра і банки з молоком ... охолоджуються...

Що не двір - то червоний кущ калини, а весною цвітуть білим цвітом вишні, черешні і співають в садах солов'ї...

Тепла течія річки Західний Буг творить особливу казкову картину в зимові засніжені і морозні дні. Кругом біла пухнаста пелена, а вздовж берегів річки зелена-зелена трава, дзвінкий водоспад та стелений туман над рікою.

 


Тут бере свій початок Західний Буг, і, здолавши тисячі кілометрів на північний захід, Віслою вливає свої води у Балтійське море

 

Подорожуючи, можна дізнатися і про особливий дуб, що росте в Золочівському краї. Коли їхати дорогою із с.Колтів у с.Кругів, то з лівого боку височіє дуже старезний дуб. Його конарі розімкнулися угору, наче розкинуті руки, а стовбура не обіймуть і декілька чоловік, здалеку здається, що це - груди якогось казкового велетня. Повідають, що колись давно біля цього дуба відбувалися якісь дива. Бувало, віз із снопами, чи сіном, перевертався на рівній дорозі, або без всякої на те причини - полохалися коні.

 


Козацький дуб неподалік с.Кругів

 

А перекази, які надійшли до нас із сивої давнини, засвідчують, що в часи Національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття, козаки котрі полягли у цих боях, були поховані саме тут. Їхні побратими насипали високу могилу, посадили на ній молодого дубка. Від плину часу могила всілася, лише дуб залишився. Можливо, що це козацькі душі виходили з-під дуба, щоб погарцювати та нагадати про себе.


Добратися до цікавих туристичних об'єктів району можна автобусним або залізничним сполученням:

Автостанції району:

Заклади ресторанного господарства для забезпечення харчуванням гостей та туристичних груп, які завітали на Золочівщину:

  • Кафе "Лаванда", м. Золочів, вул. Вокзальна, 2 (62 п.м.), тел. (03-265) 4-32-70

  • Кафе "Робін-Гуд", ФОП Терлецький Л.М. с.Єлиховичі, Золочівського р-ну (80 п.м.)

  • Бар "Едельвейс", ФОП Кудерявець П.С., с.Єлиховичі, Золочівського р-ну (30 п.м.),
    тел. (03-265) 55-393

  • Кафе "Престиж", ФОП Купин С.І., м. Золочів, пл. Базарна, 5 (45 п.м.), тел. (03-265) 4-64-60

  • Кафе-бар "У Тараса", м. Золочів, вул. Шевченка, 2 (90 п.м.), тел. (03-265) 7-05-45

  • Кафе-бар "Равелін", м. Золочів, вул. Тернопільська, 5 (63 п.м.), тел. (03-265) 7-10-78

  • Кафе-бар "Романтик", м. Золочів, вул. Базарна, 5б, (100 п.м.)

  • Бар "Юнікс", м. Золочів, вул. Труша, 2а (50 п.м.), тел. (03-265) 7-01-33

Заклади розміщення гостей та туристичних груп, які завітали на Золочівщину:

  • Готель "Україна", м. Золочів, вул. Валова, 4, тел. (03-265) 4-41-42

  • Готельно-ресторанний комплекс "Золота підкова", м. Золочів, вул. Тернопільська, 78, тел.
    067-681-89-98

  • Мотель "Закуток", м. Золочів, вул. Вокзальна, 28"а", тел. 067-750-17-00


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь