Туристичний маршрут “До Галицького Люрду” (Глиняни)
Туристичний маршрут “До Галицького Люрду” (Глиняни)
Маршрут: автобусний
Тематика: пам’ятки сакрального мистецтва та духовної культури
Протяжність від м. Золочева 40 км
Туристичний маршрут із Золочева пролягає через села Ясенівці, Червоне, Велика Вільшаниця, неподалік сіл Митулин, Новосілки, Якторів, Мазів
Глиняни – це чи не найзагадковіша місцевість Золочівщини, яка заново відкривається Україні. Невелике містечко, ще не так давно відоме за межами Галичини, поволі піднімається із забуття, і не в останню чергу, завдяки тим подіям, що відбуваються там у наші часи. За народними переказами назва міста походить від того, що місцеві жителі, незважаючи на те, що довкола було багато лісів, будували свої помешкання з глини.
В добу князя Данила Галицького Глиняни були знищені татарами. В 1260-1270 рр. князь Лев Данилович відбудовує їх заново. Вперше згадане в документах від 1379р., коли Глиняни перейшли у власність польського короля. Магдебурзьке право отримане 1397р. від Владислава ІІ Ягайла. У 1603р. в Глинянах збудували дерев’яно-земляний замок, оточений глибоким ровом, для захисту від ординців; до наших днів не зберігся. 1866 року відкрито школу ткачів.
У 1921р. в місті запрацювала килимова фабрика. У новітні часи місто прославилось своїми церквами і тими чудесними подіями, що відбуваються у них.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці в Глинянах — цінна пам’ятка сакрального будівництва. Як свідчать давні документи, 1562 року церква вже існувала в місті, а та будівля церкви, яка є сьогодні, постала в 1749. Церква перебула неушкодженою кілька великих міських пожеж. За легендою, під час однієї з пожеж на початку 20 століття, коли частина сусідніх будівель була знищена, люди бачили Божу Матір, яка з’явилася над храмом і благословила рукою. Старовинний образ розп’яття Ісуса Христа, який міститься у церкві, зберіг будівлю від знищення. Йшов час і на першу третину ХХ ст.. дерев’яний храм Успіння Пресвятої Богородиці, незважаючи на те, що в 1931 році проведено заміну гнилих конструкцій стін, підвалин, бані, був настільки аварійний, що в 1935р. постало питання про його демонтаж. Про те на сам Святий вечір, 6 січня 1936 року, в церковці сталося чудо – старенька ікона Розп’яття Христового раптом почала випромінювати дивне світло і самовідновилася. Христове тіло виглядало мов би свіжо намальоване, а тло ікони покрилося блискучою позолотою. Свідками цього чуда були всі мешканці міста Глиняни. Спеціально вислана зі Львова комісія, яка опитала очевидців, обстежила запрестольний образ Розп’яття та склала відповідні протоколи про те, що відновлення образу є явищем надприродним. За три роки після цього ( з 1936 по 1939р.р.) в Успенській церкві Глинян біля чудотворної ікони зафіксовано близько 3000 зцілень.
...Після трагедії з Некрасовим ніхто не намагався зняти Розп’яття
Після війни почалися роки забуття: влада не була зацікавлена у тому аби зберегти пам’ять про маленький галицький Люрд. Отця Володимира Тим’яка заарештували, церкву закрили і зробили у ній музей килимарства. От тільки запрестольний золотий образ так ніхто зняти й не зміг - його просто завісили грубим полотном.
Розповідають, якийсь майор Некрасов намагався зірвати Розп’яття. Але щойно доторкнувся - впав непритомний, з рота пішла піна. Двоє солдатів за руки витягнули безбожника з церкви і швидко посадили в машину. Глинянами пішов поголос, більше чудодійного образа ніхто не намагався зняти. Але навіть у ті роки, коли церква не діяла і не було священика, люди приходили до неї самі, відчиняли двері і відспівували Богослужіння.
І сьогодні люди з усіх-усюд приїздять до старенького образа зцілюватися. Це практично єдиний храм, в якому жінкам дозволено заходити за вівтар. Довкола дерев’яного храму – особлива аура. У тому місці досі не падає град, не б’є блискавка. Це видимі знаки Бога людині.
Церква св. Миколая датується 1894 роком. На відміну від самовідновленої ікони Розп’яття Ісуса Христа, походження і автор якої невідомі, внутрішні розписи церкви Св. Миколая мають і точну дату створення – 1932-1934 роки, і конкретного автора – відомого художника Северина Борачека. 1962 року, коли Глиняни ще були районним центром, храм закрили. Поруч був райком партії, тож тодішнім керівникам дуже заважало, коли тут правили Служби Божі… Залишився храм Святої Анни, розташований неподалік. Люди згадують, що в закритій церкві вирізали всі ікони. Потім тут розводили нутрій. Хотіли зробити у приміщенні спортзал і кінозал, але громада не підтримала цієї ідеї. Тоді храм перетворили на склад.
30 січня 1989 року в храмі Св. Миколая знову розпочались богослужіння. Одразу постало питання про перемальовування обсипаних і зблідлих від часу темперних розписів. Проте з середини 1990-их років люди помітили, що малюнки поступово стають чіткішими, кольори насичуються, тобто, розписи самовідновлюються. Більше того, крізь замальовані на початку 1990-их років деякі ділянки стін поступово починають “пробиватися” старі візерунки. До того ж, з 1999р., на стінах також поступово почали з’являтися шість дивних знаків. З часом виявилось, що це хрест у лавровому вінку. Фахівці, що досліджували ці явища, наукових пояснень дати не можуть.
Костел Святого Духа у Глинянах
Костел Святого Духа побудований у Глинянах в 1791-1831р.р. у стилі раннього класицизму, однак вже на початку ХХ ст.. його перебудовано в стилі необароко. Головною святинею була ікона Лопатинської Богоматері, яку в кінці Другої світової війни вивезли в Польщу. В радянські часи тут був склад. У 2000 році відреставрований костел був заново освячений.
Глиняни включено до списку історичних міст і селищ України.
Фотогалерея "Туристичний маршрут “До Галицького Люрду” (Глиняни)"
Добратися до цікавих туристичних об'єктів району можна автобусним або залізничним сполученням:
Автостанції району:
Заклади ресторанного господарства для забезпечення харчуванням гостей та туристичних груп, які завітали на Золочівщину:
-
Кафе "Лаванда", м. Золочів, вул. Вокзальна, 2 (62 п.м.), тел. (03-265) 4-32-70
-
Кафе "Робін-Гуд", ФОП Терлецький Л.М. с.Єлиховичі, Золочівського р-ну (80 п.м.)
-
Бар "Едельвейс", ФОП Кудерявець П.С., с.Єлиховичі, Золочівського р-ну (30 п.м.),
тел. (03-265) 55-393 -
Кафе "Престиж", ФОП Купин С.І., м. Золочів, пл. Базарна, 5 (45 п.м.), тел. (03-265) 4-64-60
-
Кафе-бар "У Тараса", м. Золочів, вул. Шевченка, 2 (90 п.м.), тел. (03-265) 7-05-45
-
Кафе-бар "Равелін", м. Золочів, вул. Тернопільська, 5 (63 п.м.), тел. (03-265) 7-10-78
-
Кафе-бар "Романтик", м. Золочів, вул. Базарна, 5б, (100 п.м.)
-
Бар "Юнікс", м. Золочів, вул. Труша, 2а (50 п.м.), тел. (03-265) 7-01-33
Заклади розміщення гостей та туристичних груп, які завітали на Золочівщину:
-
Готель "Україна", м. Золочів, вул. Валова, 4, тел. (03-265) 4-41-42
-
Готельно-ресторанний комплекс "Золота підкова", м. Золочів, вул. Тернопільська, 78, тел.
067-681-89-98 -
Мотель "Закуток", м. Золочів, вул. Вокзальна, 28"а", тел. 067-750-17-00
